Jul. 6th, 2012

lesadko: (дама)
Відучора найбільше бажання – говорити українською
Олександра Кужель

Була сьогодні у справах на Європейській площі і завітала ненадовго на мітинг проти "мовного" закону біля Українського дому.

Напишу я спочатку коротенько про свою позицію в цьому питанні:
Мені подобається наша теперішня україно-російська двомовність, яка де-факто існує в країні. Деяким чином саме ця двомовність нас і об'єднує, адже і схід, і захід розуміють обидві мови, хоч кожний говорить своєю. Моє реальне оточення переважно спілкується російською (нажаль!), але є тенденція серед друзів все частіше переходити на українську. Сама я ще пару років тому називала себе "російськомовна українська націоналістка" :) Тепер говорю українською майже вільно, але до повного переходу на українську ще далеко. Я нікого ніколи зроду не буду силоміць заставляти говорити українською (боже збав! бо тільки відвернути можна). Тим не менш вважаю, що суцільна українська мова є необхідною цементуючою умовою для побудови своєї справжньої держави. Таку державу за 20 років не збудуєш, а от за 50 можна. Тож у нас є ще час на повільний і дуже-дуже обережний перехід на повну україномовність. Такий перехід має забезпечити законами держава і власним патріотизмом її громадяни. Тих, хто живе в Україні та взагалі не хоче знати українську, не розумію за недалекоглядність, бо, якщо таких буде багато, є небезпека так свою власну державу і не отримати. А політиків, які пишуть та приймають такі закони, які дозволяють українську мову взагалі не знати та не вживати, вважаю провокаторами та такими, що працюють на розкол країни. Не вважаю їх громадянами України. Все. Крапка.

Тепер про мітинг. Ну мітинг, як мітинг. Сьогодні було спокійно. Після вчорашніх двосторонніх "газових атак" все виглядає досить миролюбно. Міліція ховається у холодочку, а мітингувальники розпікаються на сонці. Особливо важко тим, хто голодує на знак протесту. Вони розмістились на сходах на самій спеці. Вночі вони теж там залишаються. Народу мітингує мало. Нажаль. Країна на свій захист поки що не піднялася... Отже все, що тепер відбувається, ми заслужили.

Проте ті, кого я там побачила та поспілкувалася, дуже-дуже приємні люди - такі собі характерні типажі скромних щирих завзятих українців. Що мене приємно вразило, що серед хаосу усяких різних реакцій-емоцій на "закон" знайшлася одна дуже правильна та корисна справа. Ясна річ, я відразу на неї підписалася)). Розумні небайдужі люди придумали акцію "Зроби подарунок Україні! Переходь на українську!". Вони розробили та надрукували методику, як допомогти людям опанувати українську та почати нею розмовляти.

Ось такі книжечки роздавали безкоштовно:
120705_1248_Книжка про мову
що там є всередині... )


Отже, я тепер маю з чим піти в люди :-))

У кого є бажання мати поради щодо переходу на українську або стати учасником акції, щоб в майбутньому долучатись до співпраці, то підходьте до Українського дому та отримайте таку книжечку.

І хай нам всім пощастить вибратись з тієї халепи, в якій ми опинилися два з лишнім роки тому.

PS. Ось тут - http://lib.rus.ec/b/139833 - можна прочитати книжку в електронному форматі. Для цього необхідно завантажити програму, що читає DjVu формат, тут -http://djvu-info.ru/win_djvu/

Profile

lesadko: (Default)
lesadko

February 2013

S M T W T F S
      12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728  

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 08:40 pm
Powered by Dreamwidth Studios